Хитрі переміщення капіталу: Як вивести мільярди з Китаю

Погляди на економіку Китаю у 2023 році були далекі від оптимістичних: індекс китайських акцій csi 300 впав на 13%. Похмурий прогноз зумовлений проблемами на ринку нерухомості та корпоративними дефолтами. Цей сценарій також сприяє значному відтоку капіталу, оскільки як іноземні інвестори, так і заможні китайці поспішають покинути країну. За даними Інституту міжнародних фінансів, вже п’ять кварталів поспіль спостерігається транскордонний відтік капіталу з китайських акцій та облігацій, що є найдовшою серією в історії. Приблизно 500 мільярдів доларів США можуть бути приховані в каламутних даних платіжного балансу Китаю.

У 2015-2016 роках Китай пережив значну хвилю відтоку капіталу, спричинену девальвацією валюти. Зараз у центрі уваги – нові шляхи виведення китайського капіталу. Першим викликом для стурбованих інвесторів є обхід китайського контролю за рухом капіталу. Один з методів містить переказ коштів частинами, наприклад, купівлю страхових полісів у Гонконзі, які можна продати. За перші дев’ять місяців цього року продажі страхових полісів відвідувачам з материка в Гонконзі зросли на 30%.

На тлі зниження привабливості інших ринків для китайських інвесторів Сінгапур стає все більш привабливим місцем для виведення капіталу. Прямі інвестиції з Гонконгу та материкового Китаю зросли на 59% з 2021 року, досягнувши 19,3 млрд сінгапурських доларів ($14,4 млрд) минулого року. Зростання кількості сімейних офісів у Сінгапурі з 400 у 2020 році до 1100 до кінця 2022 року зумовлене попитом з боку Китаю. Хоча існує мало прозорості щодо активів, якими володіють надбагаті інвестори через ці структури, скромні ринки капіталу Сінгапуру дозволяють припустити, що більшість грошей зрештою буде інвестовано за кордон. Проте, приплив китайських коштів підтримав сінгапурські банки, допомагаючи збільшити прибутки таких установ, як DBS і Overseas Chinese Banking Corporation.

Нейтральні країни також отримують вигоду від китайської готівки. Наприклад, запити про японську нерухомість від клієнтів з Китаю та Гонконгу зросли приблизно втричі за останній рік. Цю тенденцію прискорила слабка японська ієна, яка за останні три роки подешевшала на п’яту частину проти китайського юаня, а також відеодзвінки для перегляду об’єктів нерухомості. В Австралії також спостерігається сплеск попиту на нерухомість з-за кордону, переважно з боку потенційних орендарів, причому середня ціна будинків, які отримують запити від китайських покупців, з 2020 року зросла з $296 000 до $728 000. Покупці зараз віддають перевагу просторішим об’єктам для проживання, а не меншим для здачі в оренду.

Попри переваги, які приносить значний приплив китайського капіталу, ця ситуація може створити кілька проблем. Сінгапур, наприклад, стикається з тиском на свій ринок житла та занепокоєнням щодо фінансової таємниці. У квітні цього року держава запровадила приголомшливий податок у розмірі 60% на всі операції з купівлі нерухомості іноземцями, щоб охолодити ринок. Запрошення для громадян Китаю також викликають обурення в інших країнах регіону, таких як Камбоджа і Таїланд, які остерігаються приймати елітних китайських громадян, що потенційно можуть мати політичний вплив.

Хоча відтік капіталу з Китаю ще не досягнув таких масштабів, як під час паніки 2015-16 років, він може виявитися більш тривалим. На відміну від попереднього сценарію, коли кредитний бум у сфері нерухомості, що був створений урядом, допоміг відродити економіку, цього разу китайський уряд хоче дати галузі охолонути. Без раптового, несподіваного відновлення стану китайської економіки потік капіталу, що шукає виходу, навряд чи сповільниться. Інвестори та компанії продовжуватимуть шукати найрізноманітніші іноземні активи – ті, які їм все ще дозволено купувати, – приносячи радість і головний біль, де б вони не приземлилися.